Самоактуалізація – бажання людини стати тим, ким вона може стати, прагнення повністю реалізувати свої таланти, здібності та можливості, досягти вершини свого потенціалу. Учені вважають, що потреба в самоактуалізації властива кожній людині від природи. Але досягають її менше 1% населення. Чому? Наскільки самоактуалізація важлива для вчителя? Найактуальніші питання було розглянуто нашим колективом на педагогічній раді «Самоактуалізація як необхідна умова особистісного зростання педагога: чи завжди ми об’єктивні по відношенню до себе?». Початок роботи – уривки з кінофільму «Тріумф: історія Роні Кларка», знятого за реальними подіями, – окреслив коло гострих питань освіти. Кожен учитель згадав свої педагогічні перемоги та поразки, а деякі навіть озвучили їх колективу. Опрацювання теоретичної складової педради відбулось шляхом групового відновлення з довільно представлених частин текстів освітян, психологів, філософів щодо питань самоактуалізації. Кодова перевірка показала, що в наших учителів усе гаразд із синтезом та логікою.
Активно працювали педагоги і над наступним завданням: двом групам необхідно було на окремих аркушах записати чинники, що допомагають їм у професійному розвитку, а дві інші групи наводили приклади факторів, які заважають у такому процесі. Але це була лише складова завдання. Групи отримали накреслені на ватманах піраміди потреб за А.Маслоу (де, до речі, самоактуалізація є вершиною) і розподілили записані чинники та фактори за рівнями, наклеївши їх на відповідні щаблі. Цікавим був процес порівняння всіх пірамід.
Після ґрунтовного аналізу та серйозної роботи необхідна рефлексія: учителі витягали зі скриньки зображення відомих героїв літератури, міфології чи мультфільмів і озвучували ті риси характеру героя, які притаманні їм (учителям) самим. Тобто співвідносили себе із героями, навіть якщо ті були не зовсім позитивними. Це не лише викликало щирі посмішки та добрий сміх, а й допомогло бути більш об’єктивними по відношенню до себе.