середа, 27 листопада 2019 р.

15 найкращих українських книжок-2019: Книга року BBC оголосила фіналістів

https://osvitoria.media/news/knyga-roku-bbc-nazvala-finalistiv/


ВВС News Україна оголосила короткі списки літературної премії Книга року ВВС-2019. Її вважають однією з найпрестижніших відзнак сучасної української літератури. Мета премії — визначити найкращий прозовий художній твір, виданий українською мовою.

Тарас Шевченко для сучасного читача. «Садок вишневий коло хати (вечір)»


Цей вірш із циклу «В казематі» є, мабуть, найпопулярнішим поетичним твором, написаним українською мовою. Його часто цитують з пам’яті, існує кілька пісень на ці слова, й словосполучення «садок вишневий» є таким самим стереотипом українства, як і «гречкосії», «моя хата скраю» чи «хитрий хохол». «Заповіт», перекладений на десятки мов, вважається ніби «візитною карткою» Шевченка, але на відміну від апокаліптичного «Як умру, то поховайте», опис погідних травневих сутінків в українському селі є твором набагато інтимнішим, справжнім втіленням глибинного народного ідеалу життя, наповненого красою, вільною працею та небуденним змістом. Але популярність має й свої недоліки. Обидва вірші є набагато ґрунтовнішими й цікавішими, ніж те, як ми їх дуже часто трактуємо.

Тарас Шевченко для сучасного читача. «Причинна»

четвер, 21 листопада 2019 р.

Новосад: у школі мають вивчати сучасних письменників

Міністр освіти і науки Ганна Новосад висловила переконання, що до шкільного курсу з української літератури мають бути включені твори сучасних письменників. Про це вона сказала в інтерв'ю Цензор.нет, відповідаючи на запитання щодо наявності у шкільній програмі депресивних і нудних творів.
За словами Ганни Новосад, Міністерство освіти буде переглядати державні стандарти базової та старшої школи.
«Безперечно, це матиме свій вплив… Буде два нові стандарти, відповідно до яких будуть формуватися освітні програми, навчальні плани. І, безперечно, це також торкнеться літератури. Я вважаю, що в українську літературу мають входити більше сучасних письменників. Ми маємо відійти від традиції страждань всього українського народу, які ми транслюємо нашим дітям через українську літературу. Таким чином утверджуючи хибну тезу про те, що українці – це нація, яка приречена на страждання, сльози», – наголосила міністр.
Також вона зазначила, що необхідно транслювати інші дискурси і патерни через літературу.

вівторок, 19 листопада 2019 р.

Інституційний аудит у запитаннях і відповідях



Набув чинності Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, що фактично запускає принципово новий підхід до оцінювання якості освітньої діяльності у школахУкраїни.


http://sqe.gov.ua/index.php/uk-ua/instytutsiinyi-audyt/713-instytutsiinyi-audyt-u-zapytanniakh-i-vidpovidiakh

Сертифікація вчителів «від першої особи»

https://osvitoria.media/experience/sertyfikatsiya-vchyteliv-vid-pershoyi-osoby/
«Освіторія» поспілкувалася з першопрохідцями сертифікації, які добровільно пройшли всі три її етапи. Нині ці педагоги очікують на 21 листопада, коли стануть відомі бали за тестування і оголосять прізвища тих, хто протягом трьох років отримуватиме надбавку 20% до зарплати.

субота, 9 листопада 2019 р.

З Днем української писемності та мови!

60 учителів нашого міста (з них 30 – учителі нашої школи!) протягом канікул удосконалювали свої навички вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами української мови, проходячи курси КЗВО "Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради". Я була тренером групи, яка навчалась у нашій школі. Позитивне налаштування, внутрішня свідома мотивація, прагнення розвитку і працездатність дали певний результат: учителі подолали контрольні завдання. Але це не головне! Бажання покращити своє мовлення й поглибити теоретичні знання збільшилось, тому заняття продовжаться ще й на шкільних курсах. Запрошую бажаючих!

Фото:
https://drive.google.com/drive/folders/1BqRZrANdz7Hn9pa2QBeENZe2Wr0xJbJR?usp=sharing


http://cmr.gov.ua/misto/osvita/novini/12716/kursi-ukrajinskoji-movi-dlya-vchiteliv-pochatkovih-klasiv-z-rosiyskoyu-movoyu-navchannya/

вівторок, 5 листопада 2019 р.

Всеукраїнський диктант єдності проведуть за новими правилами і новим правописом

Українське радіо проведе щорічну акцію «Всеукраїнський радіодиктант національної єдності», що присвячена Дню української писемності та мови.

Диктант буде проведений 8 листопада 2019 року об 11:00. Текст радіодиктанту у прямому ефірі читатиме відомий мовознавець, автор підручників і посібників з української мови та літератури Олександр Авраменко, який складає текст диктанту останні 13 років. Цього року автор внесе у текст кілька елементів на перевірку нової редакції чинного правопису.

У читальній залі Національної бібліотеки ім. Вернадського писатимуть диктант запрошені гості — політики, селебріті, журналісти.

Цього року вперше диктант можна буде перевірити вже через 15 хвилин після його написання. За цей час (11:45-12:00) охочі зможуть надіслати свій текст (фото, скан або скріншот із вказаною зворотною адресою) на електронну скриньку Українського радіо (rd@nrcu.gov.ua), або у приватні повідомлення на сторінці Українського радіо у Фейсбук (UA: Українське радіо), або на вайбер – 097-107-107-9. Повідомлення необхідно надсилати на одну з адрес, не дублюючи на всі.

неділя, 3 листопада 2019 р.

Педагогічна рада «Самоактуалізація як необхідна умова особистісного зростання педагога: чи завжди ми об’єктивні по відношенню до себе?»

Самоактуалізація – бажання людини стати тим, ким вона може стати, прагнення повністю реалізувати свої таланти, здібності та можливості, досягти вершини свого потенціалу. Учені вважають, що потреба в самоактуалізації властива кожній людині від природи. Але досягають її менше 1% населення. Чому? Наскільки самоактуалізація важлива для вчителя? Найактуальніші питання було розглянуто нашим колективом на педагогічній раді «Самоактуалізація як необхідна умова особистісного зростання педагога: чи завжди ми об’єктивні по відношенню до себе?». Початок роботи – уривки з кінофільму «Тріумф: історія Роні Кларка», знятого за реальними подіями, – окреслив коло гострих питань освіти. Кожен учитель згадав свої педагогічні перемоги та поразки, а деякі навіть озвучили їх колективу. Опрацювання теоретичної складової педради відбулось шляхом групового відновлення з довільно представлених частин текстів освітян, психологів, філософів щодо питань самоактуалізації. Кодова перевірка показала, що в наших учителів усе гаразд із синтезом та логікою. 
Активно працювали педагоги і над наступним завданням: двом групам необхідно було на окремих аркушах записати чинники, що допомагають їм у професійному розвитку, а дві інші групи наводили приклади факторів, які заважають у такому процесі. Але це була лише складова завдання. Групи отримали накреслені на ватманах піраміди потреб за А.Маслоу (де, до речі, самоактуалізація є вершиною) і розподілили записані чинники та фактори за рівнями, наклеївши їх на відповідні щаблі. Цікавим був процес порівняння всіх пірамід.
Після ґрунтовного аналізу та серйозної роботи необхідна рефлексія: учителі витягали зі скриньки зображення відомих героїв літератури, міфології чи мультфільмів і озвучували ті риси характеру героя, які притаманні їм (учителям) самим. Тобто співвідносили себе із героями, навіть якщо ті були не зовсім позитивними. Це не лише викликало щирі посмішки та добрий сміх, а й допомогло бути більш об’єктивними по відношенню до себе.