За останні кілька десятиліть в українській мові з’явилося чимало запозичених слів, які відбивають нинішні реалії постмодерного світу. Хтось вітає це із захопленням, хтось – відверто не сприймає, але процес не зупиняється, і на це, як то кажуть, немає ради.
Однак запозичення іншомовних слів триває віддавна і продовжуватиметься, допоки існуватиме мова: маємо тисячі слів іншомовного походження, які давно та надійно прижилися в українському словнику, сприймаються як щось наше, рідне. Приміром, хто міг би подумати, що слова бандура, парта, капелюх – запозичені, прийшли до нас з інших мов?
Запозичене слово може поступово пересунутися поближче до ядра лексичного складу мови, а може так і залишитися на його периферії або й зникнути взагалі. Хто, наприклад, вживає тепер слово шкраб (від рос. «школьный работник», тобто вчитель), яким послуговувались у 20-х роках минулого століття? Так само й сучасні шугаринги й коворкінги можуть із часом вийти з ужитку, так і не ввійшовши до основного словникового фонду.
Тест від
дасть змогу дізнатися більше про слова іншомовного походження, які давно вже «прописані» в українській мові.
дасть змогу дізнатися більше про слова іншомовного походження, які давно вже «прописані» в українській мові.